Збільшення щитовидної залози, в більшості випадків, помічається навіть неозброєним оком: виникає більш чи менш виражена деформація передньої поверхні шиї за рахунок випинання. Однак, існує особливий і дуже небезпечний варіант вузлового зобу, коли при звичайному огляді зовсім не помітний і часто складає певні труднощі при діагностиці - це загрудинний зоб. При цьому варіанті зобу збільшена ділянка щитовидної залози ховається за грудиною, що є причиною того, що пацієнти зовсім не помічають якихось змін в ділянці шиї, можуть по декілька років навіть не знати, що в них є збільшення залози, іноді лікуватися у різних лікарів з причини змін голосу, запаморочення, інсульту, порушення ковтання. Але небезпека є не тільки в тому, що такий зоб непомітний, а й в тому, що верхній отвір грудної клітки обмежений щільними кістковими структурами (грудиною, хребтом, ключицями й ребрами). Саме тому, коли вузол поступово збільшується, він починає тиснути на сусідні органи і судини, що визиває безліч інших захворювань.

Прикладом є наш клінічний випадок. Жінка поступила у відділення зі скаргами на відчуття стиснення і дискомфорту в ділянці шиї. При огляді деформації шиї не відмічалось. При УЗД та компʼютерній томографії встановлено, що є великий вузол щитовидної залози, розташований за грудиною, на передній поверхні дуги аорти, який зміщує трахею, стравохід, стискає сонні артерії (що було причиною ішемічного інсульту у даної пацієнтки в анамнезі). 

Видалення подібних видів вузлів часто потребує не лише розрізу на шиї, а й розтину частини грудини, що є дуже травматичним видом втручання. Завдяки спеціальним технічним прийомам і використання сучасного обладнання, нами було видалено цей великий вузол щитовидної залози лише через відносно невеликий розріз на шиї. Таким чином ми не лише виконали малотравматичне втручання, а й зберегли естетичний вигляд післяопераційної рани.