При виявленні утворень і кіст в щитовидній залозі виникає потреба взяття на дослідження тканин виявлених утворень та вмісту кіст. Для цієї мети виконується тонкоголкова аспіраційна біопсія щитовидної залози (в англомовних країнах використовується абревіатура зазначеної маніпуляції FNA - fine needle aspiration). Суть методу полягає в тому, що під контролем ультразвукового датчика через шкіру вводиться тонка голка зі шприцем в виявлене утворення або кісту. За допомогою декількох коротких поступальних рухів в шприц забираються клітини утворення або вміст кісти (мал. 1).

Мал. 1

Зразок отриманих тканин переноситься на предметне скло і відправляється на цитологічне дослідження (мал. 2, 3).

Мал. 2

Мал. 3

Після отримання результатів цитологічного дослідження визначають подальшу лікувальну тактику.

Окрім діагностичного використання тонкоголкова біопсія також може застосовуватись і як лікувальний захід при кістах щитовидної залози.

В деяких випадках, коли утворення або кіста щитовидної залози розташовується близько до шкіри, має відносно великі розміри та легко визначається при пальпації, тонкоголкову біопсію можна виконати і без ультразвукового датчика.

Тонкоголкова біопсія щитовидної залози легко переноситься пацієнтами і в більшості випадків виконується амбулаторно, не потребуючи госпіталізації.

Однак, слід зазначити, що з огляду на те, що при тонкоголковій біопсії забирається невелика кількість досліджуваних тканин, точність встановлення діагнозу захворювань щитовидної залози при цитологічному дослідженні в середньому не перевищує 75-80%.