Всі утворення трахео-бронхіального дерева (ТБД) і легені можна розділити на дві великі групи: доброякісні та злоякісні. Злоякісні утворення в свою чергу діляться на первинні (що виникли безпосередньо з клітин ТБД) та вторинні або метастатичні (коли злоякісні клітини струмом лімфи або крові заносяться в органи грудної клітки з інших органів).

Клінічна картина утворень органів дихальної системи дуже різноманітна і часом не проста в діагностиці. Пов'язано це з тим, що в грудній клітці розташовано багато органів (дихальної системи, системи травлення, серцево-судинної, нервової, ендокринної), захворювання яких віддиференціювати іноді представляє не просте завдання. Однак, завдяки сучасним технологічним досягненням в медицині з цим завданням успішно справляються.

Переважна більшість доброякісних утворень ТБД і легень потребують хірургічного посібнику. Сучасні оперативні втручання на органах дихальної системи по виду доступу можна розділити на три групи:

1. Мініінвазивні – внутрішньопросвітні (за допомогою фібробронхоскопу; мал. 1), торакоскопічні (через кілька 0,5-1,0-сантиметрових розрізи; мал. 2), відеоасистовані (невеликий розріз в міжребер'ї з одним або декількома 0,5-1,0-сантиметровими розрізами для відеокамери і робочих інструментів; мал. 3).

2. Відкриті або традиційні – шляхом широкого розтину грудної клітки по межреберью або при розтині грудини (мал. 4).

3. Поєднані – коли використовуються як відкриті, так і мініінвазивні доступи одночасно.

Мал. 1

Мал. 2

Мал. 3

Мал. 4

Результат виконаної нами відеоасистованої ретенційної резекції легені з доброякісним утворенням (гамартома) представлені на фото 1, 2.

Фото 1

Фото 2

Одна з проведених нами відеоторакоскопічних операцій через три торакопорти з приводу периферічного утворення легені представлена на фото 3-5.

Фото 3

Фото 4

Фото 5

Серед злоякісних утворень органів дихальної системи перше місце займає рак легені (мал. 5). Рак легенів також є найпоширенішим злоякісним утворенням в світі, летальність від якого теж займає перше місце серед усіх злоякісних пухлин. Чоловіки хворіють значно частіше за жінок (співвідношення 9:1). Захворюваність даного злоякісного процесу в останні десятиліття зростає.

Мал. 5

Лікування раку легень комплексне і включає в себе хірургічні методи лікування, променеву та хімітоерапію. Вибір методу лікування залежить від стадії захворювання, соматичного стану пацієнта, його функціональних показників зовнішнього дихання, технічних можливостей у проведенні специфічних методів лікування, а також побажання пацієнта.

Основним методом лікування раку легень є хірургічний, як найбільш радикальний. Існує безліч оперативних втручань, спрямованих на видалення самого вогнища злоякісної пухлини, а також видалення метастатичних вогнищ даної пухлини, або запобігання метастазування пухлини. Це такі операції як пульмонектомія (видалення всієї легені), лобектомія (видалення однієї частки легені), білобектомія (видалення двох часток легені), обов'язково поєднані з реґіонарною лімфодисекцією (видаленням лімфовузлів) з метою видалення метастатичних вогнищ ураження або запобігання метастазування пухлини. Видалення тільки невеликої ділянки легені разом з пухлиною (атипова резекція легені) не є радикальним оперативним втручанням при її злоякісному ураженні і допустимо тільки при видаленні вторинних (метастатичних) уражень легені, або як вимушений захід у випадках, коли пацієнт за своїм соматичним станом не може перенести радикальне оперативне втручання. У тих випадках, коли пухлина проростає сусідні органи, виконуються комбіновані оперативні втручання – радикальне видалення пухлини з резекцією органів, в які було проростання.

Вище викладені оперативні втручання найчастіше виконуються відкритим доступом: через торакотомічну або стернотомічну рани (мал. 4). Однак, при I-х і II-х стадіях захворювання можливі мініінвазивні оперативні втручання (мал. 2, 3).

Слід не забувати, що лікування раку легень комплексне і проведення променевої та хіміотерапії зменшує кількість рецидивів захворювання, а також продовжує життя пацієнтам.