Діафрагма - це м'язово-сухожилковий орган, який розділяє грудну і черевну порожнини. Роль діафрагми в організмі людини не маловажна і вона виконує наступні функції:
1. Статична (опірна) - підтримка певного тиску в грудній та черевній порожнинах, а також нормальних взаємин внутрішніх органів для забезпечення їх діяльності.
2. Динамічна - дихальну (діафрагма є основною м'язом, що забезпечує дихання людини; мал. 1), серцево-судинну (є допоміжним м'язом, що забезпечує кровообіг в організмі) та моторно-травну (бере участь в просуванні їжі по травному тракту, допомагаючи травленню).
Мал. 1
Релаксація діафрагми набутого характеру є наслідком неповноцінності м’язової тканини діафрагми, що виникає в зв’язку з атрофічними та дистрофічними змінами м’язів при переході на неї запальних змін з навколишніх органів або внаслідок самостійних запальних процесів в діафрагмі. Найбільш частою причиною при цьому є травма діафрагми. В результаті травми діафрагмального нерва будь-якого походження (операція, запальний або пухлинний процес), розвивається вторинна нейротична дистрофія діафрагмальних м’язів, стоншення, порушення рухливості і наступне високе стояння купола діафрагми (мал. 2).
Мал. 2
Клінічні симптоми при релаксації залежать від ступеня зміщення діафрагми та прилеглих до неї органів. В кожному окремому випадку на перший план виступає певна група симптомів з боку тих органів, функція яких найбільш порушена через наявну релаксацію. Залежно від цього виділяють три групи порушень: дихальні, серцево-судинні, шлунково-кишкові.
При незначних розмірах релаксованих ділянок діафрагми найчастіше лікування не потрібно. Оперативне втручання показано тоді, коли релаксація супроводжується постійним больовим синдромом, порушеннями дихання, серцево-судинної діяльності та функції шлунково-кишкового тракту. Екстрені показання для операції виникають при завороті шлунка, розриві діафрагми, гострій шлунковій кровотечі та інших важких ускладненнях.
Серед безлічі різновидів операцій при релаксації діафрагми найчастіше виконується френоплікація - згортання надлишку розтягнутої діафрагми в складку і зшивання її в такому положенні (мал. 3).
Мал. 3
Це оперативне втручання проводиться як з широкого торакотомічного доступу (мал. 4), так і мініінвазивними способами - торакоскопічно (мал. 5) та лапароскопично (мал. 6).
Мал. 4
Мал. 5
Мал. 6
Результати виконаної нами відеоторакоскопічної операції при посттравматичній релаксації діафрагми представлені на фото 1, 2.
Фото 1. До операції
Фото 2. Після операції