Найчастішими видами травм є забої та гематоми м'яких тканин. Забій - це закрите ушкодження тканин без істотного порушення їх цілісності. Клінічними проявами забиття м'яких тканин є синці в шкірі та підшкірних структурах, які не мають чіткого відмежування, внаслідок пошкодження дрібних кровоносних судин (мал. 1).

Мал. 1

На відміну від забоїв гематоми складаються зі скупчення крові, що вилилась із утворенням різних розмірів обмежених порожнин (мал. 2).

Мал. 2

Залежно від локалізації виділяють підшкірні, підслизові, підфасціальні, міжм'язові гематоми та ін. Також в залежності від контакту гематом з великими артеріальними судинами вони можуть бути пульсуючими та непульсуючими. З урахуванням стану крові в області ураження гематоми бувають свіжі (незгорнувшіся), згорнувшіся, організувавшимися, інфіковані, нагноївшіся. Всі ці особливості являють різноманітність клінічних проявів гематом. Гематоми молочних залоз часто клінічно схожі на кістозні та пухлинні утворення, що вимагає особливої ​​уваги при діагностиці та лікуванні.

Лікування забиття м'яких тканин консервативне і включає в себе знеболювання, застосування протизапальних препаратів і мазей, використання протинабрякових засобів, фізіотерапевтичні процедури та інше.

В тих випадках, коли мають місце неускладнені гематоми м'яких тканин невеликих розмірів їх лікування також може проводитись консервативно. Однак, всі ускладнені та великі гематоми вимагають хірургічного лікування. Метою оперативного втручання є розкриття, санування і дренування утворених порожнин, остаточна зупинка кровотечі (якщо така має місце), створення сприятливих умов для загоєння рани (мал. 3).

Мал. 3. Етапи розкриття гематоми

(А - розсічення шкіри над гематомою, Б - висічення нежиттєздатних тканин, В - видалення крові та санація порожнини гематоми, Г - тампонада або дренування операційної рани)