Розташовуючись в передньо-верхньому середостінні вилочкова залоза (тимус) одночасно є залозою внутрішньої секреції та органом імунітету, що забезпечує взаємодію ендокринної та імунної систем. Після 20 років тимус піддається віковим змінам, а після 50 років паренхіма тимусу на 90% заміщується жировою і сполучною тканиною, зберігаючись у вигляді окремих острівців, що лежать в клітковині середостіння (мал. 1).
Мал. 1
Тимома – це термін, що об'єднує всі види утворень вилочкової залози. Тимоми складають 10-20% всіх новоутворень середостіння. У 65-70% випадків тимоми мають доброякісний перебіг. Інвазивний ріст з проростанням плеври і перикарду відзначається у 30% пацієнтів, віддалене метастазування – у 5%. Кілька частіше тимоми розвиваються у жінок, хворіють переважно особи 40-60 років. На дитячий вік припадає менше 8% пухлин тимусу.
Всі види тимом об'єднані в дві групи – доброякісні та злоякісні. За різними даними від 10 до 40% тимом поєднуються з міастенічним синдромом. Хворі відзначають зниження м'язової сили, швидку стомлюваність, слабкість мімічних м'язів, двоїння в очах, вдавлювання, порушення голосу. У важких випадках може розвинутись міастенічний криз, що вимагає переходу на штучну вентиляцію легень та харчування через зонд.
Хірургічний метод лікування тимом є основним, остільки тільки тимомектомія (повне видалення вилочкової залози разом з пухлиною) забезпечує задовільні результати. Незалежно від доброякісності або злоякісності процесу в вилочковій залозі тимомектомія повинна супроводжуватись видаленням клітковини та лімфовузлів переднього середостіння. Обумовлено це тим, що без лімфаденектомії підвищений ризик рецидиву пухлини і міастенічного синдрому.
При злоякісних тимомах пухлина іноді проростає в сусідні органи, такі як легені, трахею, великі судини середостіння та ін. В таких випадках проводяться розширені оперативні втручання з резекцією ділянок проростання пухлини в сусідні органи. Однак, такі великі операції не завжди можливо виконати через важкість стану пацієнта і масивного проростання пухлини в життєво важливі органи грудної клітки.
Класичними операційними доступами при тимомектомії є стернотомія (розсічення грудини) і торакотомія (широке розкриття грудної клітки через межребер'я) (мал. 2, 3).
Мал. 2
Мал. 3
Завдяки сучасним технологічним досягненням в медицині операції при пухлинах вилочкової залози стало можливим виконувати мініінвазивними способами: торакоскопічно (мал. 4, 5) та медіастіноскопічно (мал. 6, 7). Ці оперативні втручання виконують в тих випадках, коли пухлина не проростає в серце та великі судини грудної клітки, а також при малих і середніх розмірах пухлини.
Мал. 4
Мал. 5
Мал. 6
Мал. 7
Наш досвід відеотракоскопічної тимомектомії (фото 1-5).
Фото 1
Фото 2
Фото 3
Фото 4
Фото 5
Крім хірургічного лікування тимом найчастіше використовується і променева терапія. Хіміотерпія дає непогані результати тільки при певних біологічних видах пухлин.