Синдром вузлового утворення в молочній залозі включає в себе безліч різних як доброякісних, так і злоякісних захворювань. Більшість виявлених утворень молочних залоз є доброякісними. Однак, слід пам'ятати, що практично всі доброякісні утворення можуть бути попередниками злоякісних, що вимагає більш уважного підходу в діагностиці та лікуванні зазначених патологічних станів.

Крім медикаментозного лікування доброякісних утворень молочних залоз часто вдаються і до хірургічного, як найбільш радикального методу лікування.

Найбільш частим оперативним втручанням при доброякісних утвореннях молочних залоз є лампектомія або секторальна резекція молочної залози, при якій видаляється патологічне утворення в межах здорових тканин із збереженням основної маси молочної залози (мал. 1). Після видалення доброякісного утворення найчастіше додаткове лікування не потрібне.

Мал. 1

Рак молочної залози є найчастішою злоякісною пухлиною у жінок більшості країн світу. Зростання захворюваності на рак молочної залози з кожним роком збільшується, що пов'язано не тільки з урбанізацією країн, але і з більш частим раннім виявленням захворювання при планових медичних обстеженнях. Також слід пам'ятати, що захворюваність на рак молочної залози різко зростає з віком: ¾ нових випадків припадає на вік після 55 років, менш 5% – до 35 років. В останні кілька десятиліть захворюваність на рак молочної залози у віці до 35 років має тенденцію до зростання.

Лікування раку молочної залози комплексне і включає в себе хірургічне втручання, променеву терапію, хіміотерапію, гормонотерапію. Ці види лікування, як правило, поєднуються в різних комбінаціях, які залежать від конкретної клінічної ситуації, і рідко проводяться як самостійний вид лікування.

Основний вид лікування раку молочної залози – хірургічний, як найбільш радикальний. Стандартом хірургічного втручання раніше вважалась мастектомія (повне видалення тканини молочної залози) з реґіонарною лімфодисекцією (видалення лімфовузлів пахвової, підключичної, підлопаткової, а іноді і парастернальної, ділянок) (мал. 2).

Мал. 2

Фото 1. Одна з виконаних нами мастектомій з регіональною лімфодисекцією, із збереженням шкірно-м’язових нервів з приводу рака молочної залози

Фото 2. Використання методики виявлення сторожового лімфовузла шляхом фарбування метиленовий синій

Фото 3. Остаточний вигляд післяопераційної рани при мастектомії

Однак, в останні два десятиліття в I-х та в II-х стадіях раку молочної залози все частіше використовуються в практиці органозберігаючі резекції, при яких злоякісна пухлина видаляється в межах здорових тканин (з одномоментним видаленням реґіонарних лімфовузлів або без їх видалення), а дефект тканини молочної залози заповнюється за допомогою різних реконструктивно-пластичних операцій (мал. 3-6).

Мал. 3. Пластика торакодорзальним лоскутом

Мал. 4. Пластика TRAM лоскутом

Мал. 5. Ендопротезування молочної залози

Мал. 6. Види використовуючихся методів реконструкції молочних залоз

Такі органозберігаючі операції стало можливо проводити завдяки сучасним досягненням в хіміотерапії та променевої терапії раку молочної залози. В даний час в арсеналі хірурга є безліч різних оперативних втручань, успішність яких доповнюється шляхом використання різних комбінацій хіміо- та променевої терапії. Вибір лікувальної тактики залежить від багатьох факторів: стадії захворювання, біологічного виду пухлини, соматичного стану пацієнтки, технічних можливостей проведення різних видів лікування раку молочної залози, побажань пацієнтки.

Крім жінок, у чоловіків також може виникати синдром збільшення грудних залоз. Цей синдром може бути пов'язаний з декількома причинами: псевдогінекомастією (збільшенням розмірів залози при надлишку жирової тканини), істинною гінекомастією (збільшенням розмірів самої тканини грудної залози) та раком грудної залози (мал. 7).

Мал. 7

Залежно від клінічної ситуації лікування гінекомастії може проводитись хірургічно, медикаментозно, або зовсім не проводитись (спостережна тактика). У ряді випадків псевдогінекомастій можливо виконати мінімально інвазивне оперативне втручання – ліпосакцію (мал. 8).

Мал. 8

У випадках справжніх гінекомастій ліпосакція не прийнята з причини частого рецидиву захворювання. У цих випадках виконується повне видалення грудних залоз шляхом різних транс- та періареолярних доступів (мал. 9).

Мал. 9

Вигляд післяопераційного рубця через рік після виконаного нами видалення правої грудної залози з приводу гінекомастії (фото 1).

Фото 1

А у випадках, коли грудні залози досягають великих розмірів, виконуються і пластичні оперативні втручання (мал. 10).

Мал. 10 

Лікувальна тактика при раку грудної залози у чоловіків аналогічна тактиці при раку молочних залоз у жінок.