Під діафрагмальною грижею розуміють переміщення черевних органів в грудну порожнину через природній або патологічний отвір в діафрагмі (мал. 1).

Мал. 1

Класифікація діафрагмальних гриж по Б.В. Петровському:

I. Травматичні грижі:

- справжні (з наявністю грижового мішка);

- хибні (без грижового мішка).

II. Нетравматичні:

- хибні вроджені грижі;

- справжні грижі слабких зон діафрагми (щілин Ларрея, Морганьї і Бохдалека);

- справжні грижі атипової локалізації;

- грижі природних отворів діафрагми (стравохідного отвору і рідкісні грижі інших природних отворів діафрагми) (мал. 2). 

Мал. 2

Під релаксацією діафрагми мають на увазі різке стоншення і відсутність м'язів в цілому куполі діафрагми або в будь-якій її ділянці. Ця ділянка або весь купол діафрагми зміщується високо в грудну клітку разом з прилеглими органами черевної порожнини (мал. 3). Оскільки переміщення органів в грудну порожнину відбувається за типом пролабування через стоншений купол діафрагми, а не через грижові ворота, то защемлення органів при цій патології не відбувається.

Мал. 3

Релаксація діафрагми набутого характеру є наслідком атрофічних і дистрофічних змін м'язів при переході на неї запальних змін з довколишніх органів або внаслідок самостійних запальних процесів в діафрагмі. Найбільш частою причиною при цьому є травма діафрагми (травма діафрагмального нерва будь-якого походження).

Всі клінічні прояви як гриж діафрагми, так і її релаксації можуть бути умовно розділені на дві групи: шлунково-кишкові (болі в епігастрії, блювання після прийому їжі, відчуття «булькання і бурчання» в грудній клітці) та серцево-легеневі (болі в грудній клітці, задишка і серцебиття після прийому їжі, різке посилення задишки після їжі при прийнятті хворим горизонтального положення тіла). Найчастіше спостерігаються їх різні поєднання.

Найбільш небезпечним ускладненням гриж діафрагми є защемлення переміщених органів в отворі діафрагми з розвитком некрозу стінок защемленого органу і подальшим його нагноєнням. Для релаксації діафрагми характерні ускладнення у вигляді виражених порушень дихання, серцево-судинної діяльності та функції шлунково-кишкового тракту.

Лікування гриж діафрагми тільки оперативне. Операція полягає в усуненні зміщення органів черевної порожнини і ушиванні дефекту діафрагми. Для закриття дефекту діафрагми можуть використовуватись шовні та пластичні матеріали (власні тканини і штучні сітки) (мал. 4).

Мал. 4

При незначних розмірах релаксованих ділянок діафрагми найчастіше лікування не потрібне. Оперативне втручання показано тоді, коли релаксація супроводжується постійним больовим синдромом, порушеннями дихання, серцево-судинної діяльності і функції шлунково-кишкового тракту. Екстрені показання для операції виникають при завороті шлунка, розриві діафрагми, гострій шлунковій кровотечі та інших важких ускладненнях.

Серед великої кількості різновидів операцій при релаксації діафрагми найчастіше виконується френоплікація - згортання надлишку розтягнутої діафрагми в складку і зшивання її в такому положенні (мал. 5).

Мал. 5

Ці оперативні втручання можуть проводитись як з класичних відкритих доступів - торакотомії (мал. 6), лапаротомії (мал. 7), так і мініінвазивними способами - торакоскопічно (мал. 8) і лапароскопічно (мал. 9).

Мал. 6

Мал. 7

Мал. 8

Мал. 9

Результати виконаної нами відеоторакоскопічної пластики діафрагми поліпропіленовою сіткою при травматичній грижі представлені на фото 1, 2.

Фото 1

Фото 2

Результати виконаної нами відеоторакоскопічної операції при посттравматичній релаксації діафрагми представлені на фото 3, 4.

Фото 3. До операції

Фото 4. Після операції