Під діафрагмальною грижею розуміють переміщення черевних органів в грудну порожнину через природній або патологічний отвір в діафрагмі (мал. 1).
Мал. 1
Класифікація діафрагмальних гриж по Б.В. Петровському:
I. Травматичні грижі:
- справжні (з наявністю грижового мішка);
- хибні (без грижового мішка).
II. Нетравматичні:
- хибні вроджені грижі;
- справжні грижі слабких зон діафрагми (щілин Ларрея, Морганьї і Бохдалека);
- справжні грижі атипової локалізації;
- грижі природних отворів діафрагми (стравохідного отвору і рідкісні грижі інших природних отворів діафрагми) (мал. 2).
Мал. 2
Під релаксацією діафрагми мають на увазі різке стоншення і відсутність м'язів в цілому куполі діафрагми або в будь-якій її ділянці. Ця ділянка або весь купол діафрагми зміщується високо в грудну клітку разом з прилеглими органами черевної порожнини (мал. 3). Оскільки переміщення органів в грудну порожнину відбувається за типом пролабування через стоншений купол діафрагми, а не через грижові ворота, то защемлення органів при цій патології не відбувається.
Мал. 3
Релаксація діафрагми набутого характеру є наслідком атрофічних і дистрофічних змін м'язів при переході на неї запальних змін з довколишніх органів або внаслідок самостійних запальних процесів в діафрагмі. Найбільш частою причиною при цьому є травма діафрагми (травма діафрагмального нерва будь-якого походження).
Всі клінічні прояви як гриж діафрагми, так і її релаксації можуть бути умовно розділені на дві групи: шлунково-кишкові (болі в епігастрії, блювання після прийому їжі, відчуття «булькання і бурчання» в грудній клітці) та серцево-легеневі (болі в грудній клітці, задишка і серцебиття після прийому їжі, різке посилення задишки після їжі при прийнятті хворим горизонтального положення тіла). Найчастіше спостерігаються їх різні поєднання.
Найбільш небезпечним ускладненням гриж діафрагми є защемлення переміщених органів в отворі діафрагми з розвитком некрозу стінок защемленого органу і подальшим його нагноєнням. Для релаксації діафрагми характерні ускладнення у вигляді виражених порушень дихання, серцево-судинної діяльності та функції шлунково-кишкового тракту.
Лікування гриж діафрагми тільки оперативне. Операція полягає в усуненні зміщення органів черевної порожнини і ушиванні дефекту діафрагми. Для закриття дефекту діафрагми можуть використовуватись шовні та пластичні матеріали (власні тканини і штучні сітки) (мал. 4).
Мал. 4
При незначних розмірах релаксованих ділянок діафрагми найчастіше лікування не потрібне. Оперативне втручання показано тоді, коли релаксація супроводжується постійним больовим синдромом, порушеннями дихання, серцево-судинної діяльності і функції шлунково-кишкового тракту. Екстрені показання для операції виникають при завороті шлунка, розриві діафрагми, гострій шлунковій кровотечі та інших важких ускладненнях.
Серед великої кількості різновидів операцій при релаксації діафрагми найчастіше виконується френоплікація - згортання надлишку розтягнутої діафрагми в складку і зшивання її в такому положенні (мал. 5).
Мал. 5
Ці оперативні втручання можуть проводитись як з класичних відкритих доступів - торакотомії (мал. 6), лапаротомії (мал. 7), так і мініінвазивними способами - торакоскопічно (мал. 8) і лапароскопічно (мал. 9).
Мал. 6
Мал. 7
Мал. 8
Мал. 9
Результати виконаної нами відеоторакоскопічної пластики діафрагми поліпропіленовою сіткою при травматичній грижі представлені на фото 1, 2.
Фото 1
Фото 2
Результати виконаної нами відеоторакоскопічної операції при посттравматичній релаксації діафрагми представлені на фото 3, 4.
Фото 3. До операції
Фото 4. Після операції