Стравохідно-респіраторні нориці - це утворення патологічного сполучення між просвітом стравоходу і дихальними шляхами (трахеєю і/або бронхів), в результаті чого вживаєма їжа і кислий шлунковий вміст потрапляє через сполучення в дихальні шляхи, викликаючи запальні зміни, а з дихальних шляхів у просвіт стравоходу і шлунок потрапляє повітря, приводячи до порушень травлення (мал. 1).

Мал. 1

За походженням стравохідно-респіраторні нориці поділяють на вроджені та набуті. Вроджені нориці спостерігаються в 1-4% всіх захворювань стравоходу у дітей та більш ніж в 2-3% випадків поєднуються з атрезією стравоходу (мал. 2).

Мал. 2

Набуті стравохідно-респіраторні нориці виникають внаслідок травматичного пошкодження стравоходу, трахеї і бронхів при закритій травмі і пораненні грудей, операціях та інструментальних дослідженнях, після тривалої штучної вентиляції легень або трахеостомії (мал. 3), запальних процесів (прорив запаленого дивертикулу стравоходу в трахею або бронх, деструкції лімфовузлів, розташованих в ділянці біфуркації трахеї), пухлинних процесів в стравоході, трахеї і бронхах.

Мал. 3

За анатомічними характеристиками нориці ділять на одиночні і множинні; широкі (діаметр більше 1 мм) і вузькі (діаметр менше 1 мм); короткі (довжиною до 10 мм) і довгі (довжиною понад 10 мм); клапанні (гирло або норицевий канал закриті грануляційною тканиною, рідше - пухлиною яка розпадається, що робить норицю прохідною в направленні від стравоходу до трахеобронхіальних шляхів).

У більшості хворих зі стравохідно-респіраторними норицями розвиваються різні гнійно-запальні ускладнення: трахеобронхіт, пневмонія, абсцеси і гангрена легені, плеврит, медіастиніт. Ці ускладнення протікають важко і нерідко становлять велику небезпеку для життя хворих.

Єдиним радикальним методом лікування стравохідної нориці є хірургічний. Норицевий хід виділяють і видаляють. Дефекти стінки стравоходу та іншого органу по черзі вшивають. Лінію швів додатково зміцнюють місцевими тканинами (плеврою, перикардом, м'язом, діафрагмою, сальником і т.п.) (мал. 4). 

Мал. 4

В окремих випадках стравохідні нориці можуть закритись самостійно при виключенні харчування через рот і проведенні антибактеріальної терапії, для чого використовується назогастральний зонд або накладається гастростома (мал. 5). В деяких випадках застосовується пломбування норицевого ходу рідкими легко твердіючими пластичними масами, припікання норицевого ходу через ендоскоп.

Мал. 5

Консервативна терапія показана тільки хворим з важкими супутніми захворюваннями та при важкому стані хворих, коли операція представляє серйозну небезпеку або неможлива через поширеність пухлинного процесу.

Залежно від локалізації нориці вибирають хірургічний доступ - з боку шиї або через грудну клітку, використовуючи класичні відкриті доступи (мал. 6, 7). Однак в деяких ситуаціях можливе використання мініінвазивних втручань - торакоскопії (мал. 8).

Мал. 6

Мал. 7

Мал. 8