Тиреотоксикоз - це синдром, який пов'язаний з надлишковою продукцією гормонів щитовидної залози. При цьому відбувається прискорення обміну речовин і органи починають функціонувати з підвищеним навантаженням, поступово виснажуючись. Тиреотоксикоз може виникати при захворюваннях гіпофіза та щитовидної залози (90% випадків) - дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса-Базедова; мал. 1), багатовузловий токсичний зоб, токсична аденома щитовидної залози (хвороба Пламмера; мал. 2).

Мал. 1

Мал. 2

Клінічні прояви тиреотоксикозу різноманітні і проявляються у вигляді змін психіки (надмірна збудливість, плаксивість, швидка зміна настрою, безсоння), підвищеної пітливості, відчуття жару, загальної слабкості, швидкої стомлюваності, підвищення серцебиття, підвищення температури тіла, різних очних симптомів (витрішкуватість, косоокість, порушення конвергенції і т.д.).

При діагностуванні тиреотоксикозу визначають рівень гормонів щитовидної залози і гіпофіза, проводять ультразвукові дослідження щитовидної залози, в деяких випадках виконують сцинтіграфію та пункцію щитовидної залози.

Лікування тиреотоксикозу залежить від причин, що викликали його, і може бути медикаментозним та хірургічним. Хірургічні втручання виконуються при наявності токсичної аденоми, при дифузному та багатовузловому токсичному зобі, коли медикаментозне лікування не призводить до необхідних результатів. Обсяг оперативного втручання при цьому може варіювати від видалення однієї долі (мал. 3), до видалення всієї щитовидної залози (мал. 4) з подальшою замісною гормональною терапією.

Мал. 3

Мал. 4

Дані оперативні втручання можуть проводитись як відкритим доступом (мал. 5), так і мініінвазивно (мал. 6).

Мал. 5

Мал. 6