Кіста щитовидної залози - округле утворення, що складається з капсули та рідинного секрету (мал. 1). Виникнення кісти пов'язане з порушеннями процесів всмоктування вмісту фолікулів щитовидної залози в кров. Пусковим механізмом появи кіст може бути дефіцит йоду, вплив на організм токсичних речовин, променева дія, порушення обміну речовин, порушення мікроциркуляції в судинах щитовидної залози. Іноді кісти можуть перетворюватись в вузли.

Мал. 1

Вузол щитовидної залози - це відокремлена ділянка тканини, з нормальною або закономірно перетвореною структурою, що має більш-менш виражені межи (мал. 2). Утворення вузлів у щитовидній залозі пов'язують з нестачею в організмі йоду, в результаті чого знижується рівень тиреоїдних гормонів. В наслідок чого тканина щитовидної залози намагається компенсувати нестачу гормонів, відбувається нерівномірне збільшення тканини щитовидної залози з підвищенням синтезу тиреоїдних гормонів. В 7-10% випадків вузли щитовидної залози злоякісно перероджуються.

Мал. 2

Вузлові утворення паращитовидних залоз, як правило, пов'язані з наявністю в них утворень (мал. 3).

Мал. 3

Кісти та вузли щитовидної залози є найбільш часто зустрічаючуюся в клінічній практиці патологією ендокринних органів. Клінічні прояви їх пов'язані з тиском на прилеглі органи - трахею, стравохід, нерви, судини, м'які тканини шиї, що проявляється відчуттям дискомфорту, відчуттям стискання шиї, комка та першіння в горлі, змінами голосу, а великі вузлові утворення можуть здавлювати судини шиї, викликаючи порушення кровообігу головного мозку (мал. 4).

Мал. 4

При діагностуванні кістозних та вузлових утворень щитовидної залози визначають рівень гормонів щитовидної залози і гіпофіза, проводять ультразвукові дослідження щитовидної залози та шиї, в деяких випадках виконують сцинтіграфію, комп'ютерну або магнітно-резонансну томографію шиї, пункцію і трепан-біопсію щитовидної залози.

Лікування кіст та вузлів щитовидної залози може бути консервативним (медикаментозним) і інвазивним (пункційна аспірація вмісту кіст, пункційна склеротерапія, радіочастотна абляція, оперативні втручання). Хірургічні втручання виконуються при прогресуючому збільшенні розмірів і кількості об'ємних утворень, вираженому стисканні прилеглих органів, відсутності ефекту від медикаментозної терапії, наявності атипових клітин в біоптаті вузлоутворень. Обсяг оперативного втручання при цьому може варіювати від видалення однієї долі (мал. 5), до видалення всієї щитовидної залози (мал. 6) з подальшою замісною гормональною терапією.

Мал. 5

Мал. 6

Дані оперативні втручання можуть проводитись як відкритим доступом (мал. 7), так і мініінвазивно (мал. 8).

Мал. 7

Мал. 8